Підварська Анастасія Олександрівна
Українська скрипалька та композиторка
Народилася 3 лютого 2006 року в Запоріжжі. Музичну освіту розпочала в Запорізькій школі мистецтв № 2. Згодом навчалася в Запорізькому фаховому музичному коледжі ім. П. І. Майбороди (нині — Запорізький фаховий коледж мистецтв і культури ім. П. І. Майбороди), де здобула освіту за спеціальністю «Скрипка». Нині продовжує навчання в Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Перші спроби в композиції здійснила ще в музичній школі. Пізніше, під час навчання в коледжі, повернулася до творчого письма та почала працювати над власними музичними творами. Створила хорову фреску «І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм…», яка прозвучала на державному іспиті студентів хорового диригування та була представлена на Запорізькому хоровому фестивалі «ХорTime».
У своїй творчості композиторка поєднує інтерес до сучасної академічної музики з українськими народними мотивами та образами природи. Особливе місце посідають теми птахів, рідної землі та особистих переживань, пов’язаних з війною в Україні. Її ранні твори відображають почуття туги за рідним краєм і прагнення осмислити сучасні події засобами музики.
Твори композитора
Опис
Симфонічний твір для оркестру, написаний під враженням від цілодобових обстрілів Запоріжжя. Присвячений рідному місту, його мешканцям і місцям, які через війну стали недоступними.
Твір розпочинається пасторальною картиною ранкового Запоріжжя: валторна й фаготи створюють спокійний фон, флейти та гобой імітують спів птахів. Звучання зозулі пов’язане зі спогадами про дитинство та плином часу. Поступово спокій змінюється тривогою, що посилюється високим регістром скрипок і насиченням оркестрової фактури.
«Запорізький марш» стає музичним образом міста та сили його мешканців. У епізоді небезпеки низькі струнні передають образ дрона, фагот і гобой імітують серцебиття, а звук зозулі раптово зникає. Після кульмінації повертається марш, музика переходить у мажор і завершується спокійною кодою — образом рідної землі. Пульсація басів нагадує серцебиття, символізуючи пам’ять, життя та зв’язок із Батьківщиною.
Склад оркестру: дві групи скрипок, альти, віолончелі, контрабаси, пікколо, дві флейти, гобой, фаготи, валторна, труба.
Опис
Хоровий твір для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка. У композиції поєднано багатоголосну хорову фактуру, сольні та ансамблеві епізоди, що сприяють послідовному розкриттю змісту поетичного тексту. Початкове зосереджене звучання поступово переходить у драматично напружені розділи з динамічними та темповими контрастами. Виразність вокальної мови підсилюється елементами solo, Кульмінаційні розділи пов’язані з найбільш емоційно напруженими фрагментами шевченківського тексту, тоді як фінал набуває світлішого, закличного характеру. Твір вирізняється глибоким зв’язком музичної драматургії з поетичним словом і розкриває його духовний, національний та громадянський зміст.